Головна сторінка Сторінки історії Про нас Освітня діяльність Інформація до відкритого доступу Профорієнтаційний термінал Психологічна служба Бібліотека Центру Культура. Мистецтво. Спорт. Молодіжні громадські об'єднання Учнівський телецентр Відеопрезентації Книга пам'яті Новини Оголошення

 

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ПТУ №8

МЦППВ ПТУ №47 ПТУ №8 ПТУ №82

ПТУ №8, Головний корпус


Директор ПТУ №8
МИРОНЕНКО Володимир Миколайович


Заст. директора з виховної роботи, викладач історії
РОМАШКІНА Марія Андріївна


Старший майстер
НОРОВ Іван Пантелейович


Викладач математики
КУРІННА Галина Григорівна


Заст. директора з навчальної роботи, викладач хімії і біології
МЕДВЕДЄВА Іраїда Вікторівна


Старший майстер
КРИВКО Олена Савівна


Майстер виробничого навчання електрогазозварників
ЄЖЕЛЯ Олександра Бексултанівна


Секретар
ПІДТОПТАНА Валентина Петрівна


Сурдоперекладач
КАРАБЕТ Майя Яківна


Випускник училища Герой Соціалістичної праці
ГАНДРАБУРА Володимир Іванович


Директор ПТУ №8
БІЛЕЦЬКА Лідія Анатоліївна


Навчальний бар в кабінеті "Організація виробництва"


Лабораторія-кухня №1


Практичні заняття по складанню серветок


Зазирнувши у минуле, можна з цікавістю відкрити для себе непересічні події та постаті людей, які стояли біля джерел становлення одного із найстаріших училищ міста — професійно-технічного училища №8 (в минулому ФЗН №28).

ФЗН №28 було створено в грудні 1940 року на базі Криворізького заводу гірничого машинобудування «Комуніст». Розпочалася війна, і у серпні 1941 року училище довелося евакуювати до м. Магнітогорська Челябінської області, де воно функціонувало до 1944 року.

Евакуйований завод уже наприкінці 1941 року почав видавати продукцію, зорієнтовану на потреби війни, і йому були вкрай потрібні кваліфіковані робітники. Уже в січні 1942 року прийшло поповнення випускників з ФЗН №28. Завдяки їх героїчному трудовому внеску було здобуто довгоочікувану перемогу.

22 лютого 1944 року було звільнено від фашистів наше рідне місто Кривий Ріг. Радісна звістка досягла Магнітогорська, і завод «Комуніст», разом з ФЗН №28 повернулися додому. Місто було зруйноване, понівечене, але нескорене. Необхідно було відбудовувати завод. І тут потрібні були робітничі руки — токарі, верстатники, сталевари, кабельники, ливарники, слюсарі-складальники. З березня 1944 року заняття у ФЗН №28 поновилися.

Повоєнна відбудова і оновлення держави, міста не оминули і Криворізьку ФЗШ №28. Так, у 1949 році її було реорганізовано в ремісниче училище №20. Училище, очолюване Галкіним І. В. (1947-1951 рр.), готувало кваліфікованих робітників для заводу «Комуніст», які пізніше стали майстрами цехів та дільниць.

Зокрема, Зотов Микола Зосимович — заступник начальника 3-го цеху; Карпенко Микола Пахомович — начальник цеху, Погорєлов Михайло Савелійович — токар.

А вже у 1952 році було здійснено добудову нового приміщення навчального корпусу і навчально-виробничих майстерень. Вагомий внесок зробив тодішній директор училища Мороз В. П. (1951-1965 рр.) разом з підшефним заводом «Комуніст». У 1960 році училище було перейменоване в міське професійне училище №8, а у 1984 році — у середнє професійно-технічне училище №8.

Результатом кропіткої праці колективу викладачів — Коваленка Віктора Федоровича, Храмової Катерини Михайлівни, Глущенко Лілії Миколаївни, майстрів виробничого навчання — Норова Івана Пантелейовича, Блінової Людмили Тихонівни молодь отримала кваліфікацію зі спеціальностей: столяр, токар, стропальник, слюсар-складальник металоконструкцій.

В історії навчального закладу особливе місце належить Норову Івану Пантелейовичу (1928-2003 рр.). Сімнадцятилітнім юнаком він вступив на навчання до ФЗН №28 за спеціальністю токар, відслуживши у армії, повернувся працювати на рідний завод «Комуніст». На початку 50-х років як передовика виробництва його направили працювати викладачем токарної справи. Більше 40 років Іван Пантелейович навчав учнів професії токаря, працював старшим майстром реорганізованого ПТУ №8. Якраз такі люди як І. П. Норов є гордістю і пам’яттю навчального закладу, адже справу його життя продовжують численні випускники.

За 50 років існування училище підготувало 6377 висококваліфікованих робітників з таких спеціальностей: столяр, електрогазозварник, слюсар, токар, кабельник, муляр, коваль, стропальник, слюсар-складальник металоконструкцій, формувальник-шліфувальник, модельник, формувальник-ливарник, слюсар-ремонтник для шахти, електрослюсар, кухар, слюсар механоскладальних робіт, налагоджувальник токарних автоматів, формувальник ручного формування, кранівник, токар-оператор верстатів з ЧПУ, коваль на молотах і пресах, слюсар з ремонту автомобілів, кухар-кондитер.

Чимало випускників училища стали новаторами виробництва. Є і такі, якими пишається не лише Кривбас, а і вся країна.

Погорєлов Михайло Васильович вчився у школі ФЗН №28. У роки Великої Вітчизняної він — командир ескадри, збив 23 фашистські літаки. За бойові заслуги нагороджений двома орденами Червоного прапора, орденом Олександра Невського, Вітчизняної війни І ступеня. А за відмінне виконання бойових завдань йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Випускником училища є і Сидоренко Анатолій Кирилович — кандидат технічних наук, лауреат Ленінської премії, удостоєний золотої премії на Міжнародній виставці гірничих машин.

Пишається училище і Гандрабурою Володимиром Івановичем, Героєм Соціалістичної Праці (двічі орденоносцем Трудового Червоного прапора, Знаку Пошани). Важке дитинство випало на долю Володимира Івановича — батько загинув на фронті, сім’я бідувала. Закінчивши середню школу, пішов навчатися до ФЗН №28, де здобув професію токаря, і все життя працював на заводі «Комуніст».

Ще один знаменитий випускник — Василь Олександрович Бульба — сталевар, нагороджений орденом Трудової слави.

У 80-і, 90-і роки директорами училища працювали Мироненко В. М., Чорний М. Є., Пономарчук В. Г., Зайцев І. Є., Уманський А. Г., Білецька Л. А.

Вдячна пам’ять зберігає в історії нашого училища імена передовиків виробництва, випускників училища: Суханова М. С. — заступника директора заводу з капітального будівництва, Кривенка В. Ф. — завідувача відділу механізації, Решетника М. Й. — заступника начальника цеху, Іванова В. С. — наладчика, Балахова Г. О. — слюсаря механоскладальних робіт, Куєвди В. Д. — заступника начальника цеху, Фляги В. О. — майстра модельної дільниці, Білецького В. І. — модельника, Леванідова І. Т. — майстра сталеплавильного цеху.

Багато років добросовісної праці віддали рідному училищу Ромашкіна М. А., Кравцов З. А. — заступники директора з виховної роботи, Медведєва І. В., Серебрякова Т. О. — заступники директора з навчальної роботи, викладачі, які працювали в 70—90-і роки: Воейков І. І., Курінна Г. Г., Савушкін С. І., майстри виробничого навчання Єжеля О. Б., Харута Н. О., Сидоренко І. Г., Климченко А. Г., Бібік Н. В., старші майстри Базалій В. М., Кривко О. С., бібліотекар Міхно Л. О., комендант гуртожитку Лисенко Л. О., механік майстерень Богданов С. А., диспетчер Перемена С. О., секретар Підтоптана В. П., судроперекладач Карабет М. Я.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 21.06.2001 р. №473 «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області» у 2001 р. відбулася реорганізація професійно-технічного училища №8 м. Кривий Ріг, правонаступником якого став Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців.

До складу навчального закладу увійшов Центр трудової реабілітації інвалідів, у якому учні з вадами слуху, здобуваючи вкрай необхідні робітничі професії — токар, слюсар з ремонту автомобілів, кравець, кухар — отримали можливість реально змінити на краще своє життя.

Продовжили роботу з підготовки кваліфікованих робітників уже у складі Міжрегіонального центру заступник директора Білецька Л. А., майстри виробничого навчання Єжеля О. Б., Радіонова Л. О., Сидоренко І. Т., Бондаренко Л. М., Лапай З. В., Погребняк І. К., Карабет М. Я., Клімченко А. Т., Облоухова О. В., завідуюча господарством Вєлієва В. В., друкарка Підтоптана В. П., прибиральниця Крушинська В. І.

Із часу реорганізації змінилися підходи до навчально-виробничого процесу. Приєднавшись до Міжрегіонального центру, влившись в єдиний колектив, педагогами була підтримана ідея директора Балакіна Володимира Григоровича щодо особистістно зорієнтованої педагогіки та впровадження ступеневої професійної освіти. Зазнала значних змін навчально-матеріальна база відділення харчової промисловості. Навчальні кабінети теоретичного навчання, виробничі майстерні, лабораторії-кухні обладнані новітньою технікою галузі, сучасним інвентарем, посудом, комп’ютерами.

Учні та студенти, які навчаються на відділенні харчової промисловості, проходять виробничу практику в кафе та ресторанах міста. Літня виробнича практика проводиться переважно в м. Алушті (санаторій «Алушта»), Ялті (готель-парк «Марат»), Кічкіне. Ця практика приносить учням не лише безцінний досвід, а і матеріальну винагороду — в цілому ними зароблено більше 95 тис. грн. Ці кошти використовуються для зміцнення матеріально-технічної бази Центру, на оздоровлення учнів пільгових категорій.

Оптимально організований навчально-виробничий процес, сучасна матеріально-технічна база, впровадження новітніх педагогічних технологій, раціонально проведені виробничі практики сприяють фаховому зростанню учнів та студентів відділення харчової промисловості.

У 2009 р. призером обласного конкурсу професійної майстерності з професії кухар стала учениця групи 08-22 Баранова Надія, здивувавши всіх своєю майстерністю та креативним підходом до своєї професії.

Життєві долі колишніх і нинішніх педагогів, учнів, всіх, хто зв'язав свою долю з одним із найстаріших училищ міста, ілюструють епоху, доносять до нащадків просту істину — люди праці творять історію рідної землі, зігрівають її світлом і теплом.